ОПИС:

Мультимедійний перформанс-променад за мотивами містерії Тараса Шевченка «Великий льох». Поетичний твір осмислює минуле, сучасне і майбутнє України у танцювальних монологах і діалогах: сповіді зраненої збезчещеної душі Голубки, що не знаходить спокою, вихваляннях демонізованої Ворони, а також сумній оповіді Лірника. Танцівниці_ки взаємодіють (синхронно, діалогічно, фугою, тощо) із танцем та архітектурою у трьох локаціях. Кожна з історій не дає виходу з Льоху та не допомагає знайти спільну мову. Однак, відмова персонажів від самих себе, «зняття масок» дозволить їм провести постфінальний диспут і залишити відкритим питання завершення історії.
Вистава актуалізує і перепрочитує твір класичної української літератури, перекладає його мовою рухів та візуальних символів. Зйомка танцю у мальовничих локаціях, крім змісту та естетики, важлива фіксацією пам’яті про історичні архітектуру і ландшафти, які залишаються неушкодженими на території України. Адже саме вони, як втілення культури та мистецької спадщини України, є тим скарбом, що його заповідав зберігати та врешті розкопати для відродження автор «Великого льоху».

Вікторія:
Нетиповий формат, дуже класна взаємодія з глядачем, звуковий супровід, пластика, все викликає сильні емоції і змушує задуматись.

Вероніка:
В мене склалось відчуття, що це не вистава, а скоріше містерія. Прекрасні образи, музика, відеоряд, світлографія, костюми. Сподобалось буквальне "занурення" у виставу і "вихід" з неї.

Микола:
Вистава смілива і зворушлива. Тримає увагу та естетизована. Це схоже на мистецтво. Бо це і є мистецтво. Променад готує глядача до подальшої дії та занурює у ритм і атмосферу, які є наскрізними для всього дійства.